СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ОПЕРАТИВНОГО РОЗГОРТАННЯ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИХ АВТОМОБІЛІВ

Анотація

Застосування методів планування експериментальних досліджень показало, що для отримання багатофакторної математичної моделі оперативного розгортання пожежно-рятувальних автомобілів, яка буде враховувати як вплив, у тому разі нелінійний, обраних параметрів (класу пожежно-рятувальних автомобілів, рівня підготовленості оперативного розрахунку та пори року), так і ефекти взаємодії між ними, доцільно провести багатофакторний експеримент у відповідності до плану 3х2х2. Для реалізації обраного плану достатньо отримати по 12 оцінок середніх значень часу оперативного розгортання за обраним варіантом та по 12 значень відповідних середньоквадратичних відхилень. Відмічено, що це можна зробити за результатами імітаційного фізичного моделювання обраних для розгляду варіантів оперативного розгортання на навчально-тренувальній базі, яка існує в кожному оперативно-рятувальному підрозділі і є ідентичною. Реалізація обраного плану забезпечує гарні статистичні та точнісні характеристики всіх коефіцієнтів регресії. Показано, що результати натурних експериментів, у якості яких розглядалось здійснення оперативних розгортань за двома варіантами (варіант 1 «Подача ствола ГПС-600 через робочу лінію на три рукави діаметром 51 мм від автоцистерни» та варіант 2 «Подача одного ствола «А» та одного ствола «Б» з прокладанням магістральної лінії на два рукави діаметром 77 мм та двох робочих ліній з установкою автоцистерни на пожежний гідрант») збіглись з результатами теоретичних розрахунків і вклались в довірчі інтервали, розраховані з надійністю 0,95. Це підтвердило достовірність математичної моделі оперативного розгортання пожежно-рятувальних автомобілів під час ліквідації надзвичайної ситуації техногенного характеру першим рятувальним підрозділом. Статистичний аналіз отриманих багатофакторних моделей оперативного розгортання пожежно-рятувальних автомобілів показав, що отримані варіанти моделі без спрощення забезпечують досягнення достовірних результатів з рівнем двостороннього ризику α=0,05 і дозволяють їх використовувати для визначення оперативно-технічних рекомендацій за результатами ранжування факторів по ступеню їх впливу на час дій особового складу.