ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ ЗАСОБІВ ДЛЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ ГОРЮЧИХ РІДИН НА ОСНОВІ ВОГНЕГАСНИХ СОЛЕЙ, ІММОБІЛІЗОВАНИХ ПОРИСТИМ НОСІЄМ
Анотація
Проведено техніко-економічний аналіз способу виготовлення вогнегасячих засобів, які являють собою пористий носій – тирсу деревини, з адсорбованими в порах вогнегасними солями. В першу чергу, такі засоби призначені для гасіння пожеж горючих рідин, розлитих на великих площинах. Зона пожежі в таких випадках розташовується над поверхнею рідини. Щоб загасити полум’я, необхідно або нанести вогнегасний засіб на всю поверхню одночасно, або використовувати засіб, який покривав би окрему ділянку пожежі досить довгий час, достатній для нанесення його на сусідню ділянку. Інакше горюча суміш над поверхнею рідини, тільки що загашена, буде підпалюватися полум’ям від сусідніх ділянок. У випадку пожеж рідин, розлитих на великих площинах, горіння неможливо припинити водою, інертними газами або хладонами. Непридатні тут і звичайні порошкові засоби гасіння пожеж, так як порошки мають питому густину, більшу за питому густину і води і вуглеводневих рідин. В результаті, порошок діє тільки декілька секунд. А потім занурюється під поверхню і полишає зону горіння. На практиці для гасіння таких пожеж застосовують лише повітряно-механічні піни, що має декілька недоліків і, в першу чергу, з екологічної точки зору. На відміну від звичайних порошків, засіб, що пропонується, має насипну масу меншу, ніж питома густина води і вуглеводневих рідин. Легкий пористий носій забезпечує постійне знаходження засобу на поверхні рідини, тобто в зоні її горіння. Вогнегасна ж сіль десорбується під впливом теплоти пожежі і інгібує горіння. Носії, що пропонуються (спучений вермікуліт, спучений перліт, деревна тирса) екологічно нешкідливі, а вогнегасні солі (амонійфосфат та диамонійфосфат) звичайно використовуються у сільському господарстві в якості мінеральних добрив і теж шкоди оточуючому середовищу не наносять. Методика виготовлення засобу полягала у заміщенні повітря в порах носія розчином вогнегасної солі з наступним видаленням води висушуванням. У випадку деревної тирси, де стінки пор еластичні, достатньо просто декілька разів стискувати носії у розчині вогнегасної солі і відпускати. Вирішення питання про доцільність організації виготовлення нового засобу гасіння пожежі вимагає економічного аналізу аспектів його виготовлення, яке і проводиться у даній статті.
