Наукове підгрунтя створення та застовсування обладнання для випробувань покрівель на стійкість до зовнішнього вогневого впливу

Олександр Добростан; Тарас Самченко; Микола Григорян; Роман Черниш

Олександр Добростан Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту
Тарас Самченко Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту
Микола Григорян Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України
Роман Черниш Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Ключові слова: зовнішній вогневий вплив, випробування, покрівлі, обладнання, покрівельні матеріали, поширення вогню, верифікація

Анотація

У даній статті розглядаються і аналізуються вітчизняна та закордонна нормативна база, керівні та технічні документи, інформаційні проспекти, посібники, довідники, протоколи випробувань та інші літературні джерела, інформація мережі Internet. У країнах Європейського простору до покрівель та покрівельних матеріалів встановлено вимоги з пожежної безпеки як до покрівельних матеріалів так і до покрівель в складі конструкцій, що сприяє обмеженню поширення вогню в будівлях та спорудах під час пожежі.

Доведено, що існує необхідність створення обладнання для проведення випробувань з визначення стійкості до зовнішнього вогневого впливу згідно з ДСТУ CEN/TS 1187:2016 (метод 2) покриття будівель (покрівлі) та встановлення пожежної класифікації згідно з ДСТУ EN 13501-5:2016. Розроблено паспорт, технічний опис, інструкцію з експлуатацію, програму та методику верифікації стенду. Здійснено первинну верифікацію стенду та введено його в експлуатацію.

Виконано апробацію методу випробувань на створеному стенді шляхом проведених експериментальних досліджень п’яти видів покрівельних матеріалів, які широко застосовують на будівельних об’єктах України з використанням двох основ (підкладок) з горючого та негорючого матеріалу за швидкості повітряного потоку 2 м/с та 4 м/с над поверхнею зразка.

За результатами даної роботи встановлено, що максимальне відносне відхилення результату вимірювання довжини пошкодженої (обвугленої) частини зразків знаходиться в межах від 1,2 % до 23,3 % – для покрівлі і від 0,7 % до 27,5 % – для основи.