РОЗПАРАЛЕЛЮВАННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ОБРАХУНКІВ ПРОЦЕСУ РОЗВИТКУ ПОЖЕЖІ НА ОСНОВІ МЕТОДУ ТРИВИМІРНИХ КЛІТИННИХ АВТОМАТІВ

  • А. О. Биченко Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України
  • М. О. Пустовіт Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України
  • В. Б. Ротар Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України
  • О. І. Мигаленко Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України
Ключові слова: розпаралелювання, оптимізація процесу, клітинні автомати, моделювання вогню та задимлення, розвиток пожежі

Анотація

Розроблена модель процесу розвитку пожежі на основі методу тривимірних клітинних автоматів. У даній моделі об’єм поверху будівлі представляється у вигляді скінченої кількості елементів - розрахункових одиниць об’єму (відповідних кубічному метру, сантиметру і т.п.), кожен з яких має свої характеристики горючого навантаження, в тому числі лінійну швидкість поширення полум'я. Ймовірність переходу комірки з одного стану до іншого базується на вагових коефіцієнтах, що враховують взаємне розташування комірок у просторі та їх стани. Удосконалено моделі поширення вогню та задимлення у тривимірному просторі на основі методу клітинних автоматів.

Виконано розпаралелювання і оптимізацію алгоритмів обрахунку моделей поширення вогню і диму. Для цього використано групування елементів, що мають різні стани на кожному часовому кроці шляхом внесення їх до масивів. Таким чином, необхідні операції робляться не з усіма елементами всієї площі будівлі, а тільки з тими, які безпосередньо залучені в модель і є об’ємом пожежі або задимлення. Завдяки функціоналу присвоєння кожному елементу свої характеристики, стає можливим імітувати поширення пожежі при одночасному перебуванні в приміщенні будь-якої кількості різних видів горючого навантаження, в тому числі займання дверей і перегородок з подальшим переходом пожежі в сусіднє приміщення.

Досить часто подібні алгоритми працюють спільно з набором псевдовипадкових чисел, наприклад, при випадковій вибірці якихось значень з великого масиву даних. Для покращення якості випадкових чисел здійснено запуск декількох копій вихідної функції генерації чисел.  

Отримана ймовірнісна модель поширення пожежі в тривимірному просторі дозволяє обрахувати площу і об'єм (кількісно) і форму пожежі при будь-яких введених користувачем конфігураціях приміщень, характеристиках горючого навантаження і довільній кількості джерел запалювання. Завдяки проведеному розпаралелюванню і оптимізації алгоритмів вдалося збільшити значення швидкостей обрахунку моделі на різних конфігураціях комп'ютерів, що дозволило отримувати результатами моделювання в режимі реального або прискореного часу для подальшого використання в комп'ютеризованому тренажері підготовки пожежного.

Біографії авторів

А. О. Биченко, Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України

канд. техн. наук, доцент

В. Б. Ротар, Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України

канд. пед. наук, доцент

О. І. Мигаленко, Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України

канд. екон. наук

Опубліковано
2019-12-02