ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО МЕТОДІВ ОЦІНКИ ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ АЕРОЗОЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ, А САМЕ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЦЬ ЗАЙМИСТОСТІ ГАЗІВ
Анотація
Директивою 2012/18/ЄС, що впроваджується у національне законодавство, установлено правила запобігання великомасштабним аваріям, пов’язаним з небезпечними речовинами, а також обмеження впливу цих речовин на здоров’я людей та навколишнє природне середовище.
Для визначення обов’язків суб’єктів господарювання та компетентних органів влади, а також періодичності здійснення державного нагляду за дотриманням суб’єктами господарювання вказаних правил, зазначеною директивою запроваджено класифікацію підприємств залежно від ступеню ризику: з низьким і високим.
Ступінь ризику підприємства ідентифікується залежно від виду, класу, категорії та маси небезпечних речовин, що може призвести до виникнення великомасштабної аварії, що виготовляються, використовуються, перероблюються або зберігаються в установках, розміщених на території підприємства.
Тому був проведений аналіз вимог нормативних документів щодо забезпечення пожежної безпеки аерозольних розпилювачів. Згідно з Директивою Ради 75/324/ЄЕС, сфера дії цього акта ЄС поширюється на аерозольні розпилювачі одноразового використання з максимальною загальною місткістю ємності від 50 мл включно. У Директиві Ради 75/324/ЄЕС відсутні посилання на гармонізовані європейські та міжнародні стандарти щодо аерозольних розпилювачів. Для виявлення таких стандартів виконано огляд нормативної бази Міжнародної організації стандартизації (ISO) та Європейського комітету стандартизації (CEN) та Національної нормативної бази. Виявлено низку стандартів, що встановлюють вимоги до аерозольних розпилювачів та методи випробувань в частині визначення границь займистості газів.
