ДОСЛІДЖЕННЯ АДСОРБЦІЇ ВОГНЕГАСНИХ СОЛЕЙ ВИСОКОПОРИСТИМИ НОСІЯМИ

  • Марія КУЦЕНКО Національний університет цивільного захисту України
  • Ігор РОМАНЮК Головне управління ДСНС України у Полтавській області
  • Олег МИРОШНИК Національний університет цивільного захисту України
  • Юрій КУЦЕНКО Рада національної безпеки і оборони України
Ключові слова: гасіння пожеж, горіння рідин, торфу, високопористі носії, іммобілізація, адсорбція

Анотація

На сьогодні найефективнішими та найперспективнішими засобами пожежогасіння є засоби, засновані на фізико-хімічному механізмі інгібування. До них відносяться вогнегасні порошкові композиції, що складаються з компонентів, які використовуються як мінеральні добрива в рослинництві. Тому вони не отруюють ні ґрунти, ні водойми. Але в деяких випадках застосування таких складів не дає належного ефекту. Зокрема, це стосується гасіння загорянь горючих рідин, розлитих на поверхню водойм, та запобігання поширенню пожежі на торфовищах. Для таких випадків було розроблено агенти, які є пористими носіями з вогнегасною сіллю, іммобілізованою на внутрішній поверхні порожнин. При розробці таких засобів насамперед необхідно вибрати носій з відповідною адсорбційною здатністю по відношенню до обраної вогнегасної солі. Засоби, призначені для гасіння пожеж легкозаймистих рідин, розлитих на поверхню водойм, повинні постійно перебувати в зоні горіння рідини, якщо не над поверхнею рідини, то на її поверхні. Відповідно, носій повинен мати невелику насипну щільність. Для запобігання передчасного вимивання з порожнин вогнегасного компонента пори повинні мати такий діаметр, щоб поверхневий натяг води перешкоджав її проникненню в порожнини. Крім того, вимоги до носія включають достатню механічну міцність, доступність і низьку вартість. Виходячи з цих вимог досліджували: вугілля медичне активоване, макропористий кополімер стиролу, катіоніт КУ-23, перліт, вермикуліт, тирсу вільху та тирсу сосни.

Опубліковано
2025-06-28