Надзвичайні ситуації: попередження та ліквідація

АНАЛІЗ ТЕРОРИСТИЧНИХ АТАК УДАРНИМИ ДРОНАМИ У ТРАВНІ 2024 РОКУ

Олена АЗАРЕНКО — 2025-06-27

Об’єкти критичної інфраструктури та інші стратегічні об’єкти України під час повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну піддаються найбільшому терористичного впливу від ударних безпілотних літальних апаратів типу «Shahed-131/136».
Проведено аналіз деяких аспектів терористичних впливів ударними дронами типу «Shahed-131/136» по території України в травні 2024 року. Показано, що в травні, як і в попередніх місяцях, цей засіб терористичного впливу залишається наймасовішим для нанесення ударів по об’єктах критичної інфраструктури та інших стратегічних об’єктах. Він застосовується як самостійно, так і спільно з ракетами різних класів з різних носіїв.
Комбіновані атаки безпілотними літальними апаратами типу «Shahed-131/136», при залучені крилатих ракет типу «Х-59/Х-69» та «Х-101/Х-555», зенітних ракет, які пристосовуються для ураження наземних цілей «С-300/С-400», аероболістичних ракет «Х-47М2» «Кинджал» та балістичних ракет «Іскандер/Іскандер-М», з застосуванням розвідувальних безпілотних літальних апаратів типу «Орлан-10» завдають дуже суттєве навантаження на сили протиповітряної оборони Збройних сил України.
Результати такого комбінованого застосування досить відчутні і ускладнюють ведення протиповітряного бою і захист об’єктів критичної інфраструктури та інших стратегічних об’єктів країни.

ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКУ ПЕРЕКИДАННЯ ПОЖЕЖНОЇ АВТОЦИСТЕРНИ В УМОВАХ ПЕРЕСІЧЕНОЇ ЛІСОВОЇ МІСЦЕВОСТІ

Камран АЛМАЗОВ — 2025-06-28

У даній роботі наведені результати дослідження динамічних процесів у цистерні пожежного автомобіля з різним рівнем заповнення водою. Метою цієї роботи є отримання даних про флуктуацію центру мас динамічної системи, яку становить цистерна з водою пожежної автоцистерни, при її русі по пересіченій лісовій місцевості з різною швидкістю. Отримані дані дозволяють прогнозувати небезпеку перекидання пожежного автомобіля. У процесі вирішення завдання було створено математичну модель пожежної автоцистерни разом із водяною ємністю, використовуючи програмний комплекс моделювання динамічних систем LS-Dyna. Для відтворення динамічного впливу на автоцистерну із водяною ємністю рельєфу пересіченої лісової місцевості було встановлено часові залежності кутів поворотів цистерни. Отримані залежності використовувалися як граничні умови для відтворення динамічного впливу рельєфу. Кути повороту цистерни з водою пожежного автомобіля визначалися залежно від нерівностей рельєфу, геометрія яких обчислювалася генератором псевдовипадкових чисел. Використовуючи явний метод інтегрування рівнянь динаміки, реалізований у коді програмного комплексу LS-Dyna, було визначено закономірності флуктуацій центру мас цистерни з водою пожежного автомобіля в залежності від рівня заповнення та швидкості руху.
З використанням результатів, отриманих за допомогою математичного моделювання динамічних процесів у автоцистерні, було створено математичну модель оптимального маршруту даної автоцистерни для збереження її стійкості

РАНЖУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЧАСТОТИ ВИНИКНЕННЯ ЗАТОПЛЕНЬ

Андрій Гаврись — 2025-06-28

У статті проаналізовано частоту й географічний розподіл повеней у Львівській області за період 1880–2024 років. Метою є ранжування територіальних громад за рівнем їх схильності до затоплень із використанням ГІС-технологій (ArcGIS). Дослідження базується на аналізі історичних даних, літературних джерел та офіційних звітів ДСНС України. З’ясовано, що з 1940 року кількість повеней значно зросла. Найбільш вразливими виявилися південні райони області.
Новизна роботи полягає у застосуванні геоінформаційних технологій для створення карти загроз. На основі кількості зафіксованих випадків затоплень території поділено на зони різного рівня небезпеки: високий (15+ випадків), середній (11–15), помірний (5–10), незначний (менше 5). До зони високого ризику віднесено Львівську, Бориславську та Стрийську громади; середній ризик мають Городоцька, Пустомитівська, Східницька, Дрогобицька, Турківська, Самбірська й Новокалинівська.
Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення систем моніторингу та прогнозування паводків, підвищення ефективності заходів цивільного захисту й управління ризиками затоплень. У подальших дослідженнях планується детальніше вивчення причин повеней у громадах і розробка адаптаційних рішень.

КОМПЛЕКСНІ РІШЕННЯ ЩОДО АВТОМАТИЧНОГО ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ АКУМУЛЯТОРНОЇ БАТАРЕЇ ЕЛЕКТРОМОБІЛЯ

Олег ЗЕМЛЯНСЬКИЙ — 2025-06-28

Зростання кількості електромобілів в усьому світі супроводжується новими викликами в питаннях пожежної небезпеки. Самозаймання акумуляторних батарей може виникати через процеси перегріву, пошкодження, короткого замикання. Метою статті є розробка комплексного рішення щодо створення системи автоматичного гасіння акумуляторної батареї електромобиля. Враховуючи особливості будови акумуляторної батареї електромобіля одним із найефективніших способів її гасіння є охолодження елементів живлення водою. Підвищити ефективність гасіння можна шляхом внесення в конструкцію корпусу батареї ряду конструктивних змін, зокрема додавання трубопроводів для подачі та відведення води. Це дозволяє побудувати автоматичну систему пожежогасіння, яка працюватиме під час стоянки та заряджання автомобіля. У разі виникнення пожежі під час руху електромобіля наявність трубопроводів дозволить пришвидшити гасіння пожеж пожежно-рятувальним підрозділами.
Для визначення основних параметрів системи автоматичного пожежогасіння електромобіля запропонована відповідна методика, яка дозволяє визначити: необхідну кількість води для конкретної марки електромобіля, максимальну витрату води на гасіння, діаметри трубопроводів. Автоматична система пожежогасіння здійснює керування за допомогою ПІД-регулятора, що дозволяє забезпечити оперативну та адекватну реакцію на виникнення горіння в акумуляторній батареї електромобіля та зменшує ймовірність неконтрольованого поширення горіння.

РОЗРАХУНКОВО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ МЕТОД ОЦІНЮВАННЯ ВОГНЕСТІЙКОСТІ ВОГНЕЗАХИЩЕНИХ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ

Андрій КОВАЛЬОВ — 2025-06-28

У статті удосконалено математичну модель оцінювання вогнестійкості вогнезахищених сталевих конструкцій шляхом урахування теплофізичних характеристик як сталевих елементів, так і вогнезахисних покриттів. Вперше виявлені закономірності впливу товщини, коефіцієнту теплопровідності та густини вогнезахисного покриття на значення межі вогнестійкості вогнезахищених сталевих конструкцій, в якості якої виступав час, за допомогою методу планування багатофакторного експерименту.
Розроблено розрахунково-експериментальний метод оцінювання вогнестійкості вогнезахищених сталевих конструкцій.
Розроблено керуючий алгоритм та процедуру реалізації розробленого розрахунково-експериментального методу оцінювання вогнестійкості вогнезахищених сталевих конструкцій, який засновано на експериментальних (блок випробування) та розрахункових (блок моделювання) процедурах. Експериментальна частина дослідження передбачає проведення вогневих випробувань як на повномасштабних сталевих конструкціях, так і на зразках зменшених розмірів, з урахуванням обраного проєктного сценарію пожежі. Розрахункова частина включає побудову математичної моделі, скінчено-елементної моделі, моделювання процесу (теплотехнічний та статичний аналізи) та виконання умов забезпечення вогнестійкості конструкцій.
Розроблено комп’ютерну модель для аналізу теплового стану вогнезахищеної сталевої балки. Верифікація результатів засвідчила достатній рівень точності моделювання: максимальне відхилення розрахункових температур від експериментальних даних зафіксовано на 40-й хвилині впливу стандартного температурного режиму пожежі і складало 13 °C, що відповідає відносній похибці, яка не перевищує 3,1 %.

ОБҐРУНТУВАННЯ КРИТИЧНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ СТАЛІ ДЛЯ ПРОЄКТУВАННЯ ВОГНЕЗАХИЩЕНИХ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ

Андрій КОВАЛЬОВ — 2025-06-28

У статті проведено аналіз підходів до визначення критичної температури сталевих елементів і розрахунку вогнестійкості сталевих конструкцій відповідно до Єврокоду 3. В результаті аналізу встановлено, що в Україні проєктувальники робіт з вогнезахисту в якості основної критичної (проєктної) температури сталевих конструкцій з вогнезахисними покриттями й облицюваннями продовжують використовувати сталу температуру, що дорівнює 500 °C.
Проведено розрахунок критичної температури сталевої двотаврової балки №30 відповідно до сортаменту з відповідними номінальними розмірами та довідковими параметрами. У результаті розрахунків були отримані значення критичної температури для другорядної сталевої балки, що склало 868 °С.
Було здійснено підбір матеріалу та способу вогнезахисту для сталевої балки з метою підвищення її класу вогнестійкості до R 90 із застосуванням інтумесцентних вогнезахисних покриттів на водній основі (фарба з реактивною властивістю).
У відповідності до проведених вище розрахунків прийнято профільний коефіцієнт перерізу 213,3 м-1 і критичну температуру сталевої балки 500 °С (перший варіант) та 868 °С (другий варіант).
Використовуючи табличні дані встановлено, що найближчим значенням профільного коефіцієнта перерізу є значення, що дорівнює 220 м-1, а значенням критичної температури для другого варіанту  750 °С. Таким чином, для заданих параметрів сталевої балки була підібрана мінімальна товщина вогнезахисного покриття, що досліджується, яка в першому варіанті склала 3,431 мм, а в другому  1,601 мм.
Проведено розрахунок кількості вогнезахисної речовини на водній основі, що досліджується, необхідної для одержання захисного шару після обробки всіх конструкцій по контуру при різних значеннях критичної температури. Провели порівняння витрат вогнезахисної речовини при використанні різних значень критичної температури сталі.

КЕРОВАНА БАЗА ДАНИХ ПО ЧАСАМ ЗГОРЯННЯ ЧАСТИНОК МЕТАЛЕВИХ ПАЛЬНИХ В ПРОДУКТАХ ТЕРМІЧНОГО РОЗКЛАДАННЯ ПІРОТЕХНІЧНИХ МЕТАЛІЗОВАНИХ СУМІШЕЙ НА ОСНОВІ ФТОРОПЛАСТІВ

Вікторія КОВБАСА — 2025-06-28

Аналіз новітніх досліджень виявив закономірності, як різні параметри впливають на час горіння частинок магнію, алюмінію та цирконію в продуктах розкладання піротехнічних металізованих сумішей на основі фторопластів. Вперше були створені експериментально-статистичні моделі для передбачення впливу технологічних параметрів на час горіння частинок металів, що дало змогу сформувати базу даних про пожежонебезпечні властивості в умовах зовнішніх термічних дій.
Для виконання завдання використовувалися методи експериментально-статистичного моделювання та спеціалізоване програмне забезпечення, яке дозволяє розраховувати часи згоряння металевих частинок у продуктах розкладання сумішей, підвищуючи точність прогнозування пожежонебезпечних властивостей в умовах інтенсивного зовнішнього нагрівання. Отримані результати забезпечують практичне використання моделей для оцінювання та зниження пожежонебезпечних ризиків. Крім того, такі моделі сприятимуть розробці нових, більш безпечних піротехнічних матеріалів та виробів. Це дослідження є важливим кроком у забезпеченні належного рівня захисту під час транспортування, зберігання та використання піротехнічних виробів у різних умовах. Завдяки цим результатам можна також оптимізувати технологічні процеси виробництва та підвищити ефективність використання ресурсів.
Моделі враховують вплив ключових керованих параметрів, таких як розмір частинок металевого пального, коефіцієнт надлишку окиснювача, зовнішній тиск та швидкість потоку, на час згоряння частинок металів, включаючи магній, алюміній та цирконій, у продуктах термічного розкладання піротехнічних металізованих сумішей на основі фторопластів. Під час розробці моделей також враховані зовнішні термічні впливи на поверхню виробів.

ДОСЛІДЖЕННЯ АДСОРБЦІЇ ВОГНЕГАСНИХ СОЛЕЙ ВИСОКОПОРИСТИМИ НОСІЯМИ

Марія КУЦЕНКО — 2025-06-28

На сьогодні найефективнішими та найперспективнішими засобами пожежогасіння є засоби, засновані на фізико-хімічному механізмі інгібування. До них відносяться вогнегасні порошкові композиції, що складаються з компонентів, які використовуються як мінеральні добрива в рослинництві. Тому вони не отруюють ні ґрунти, ні водойми. Але в деяких випадках застосування таких складів не дає належного ефекту. Зокрема, це стосується гасіння загорянь горючих рідин, розлитих на поверхню водойм, та запобігання поширенню пожежі на торфовищах. Для таких випадків було розроблено агенти, які є пористими носіями з вогнегасною сіллю, іммобілізованою на внутрішній поверхні порожнин. При розробці таких засобів насамперед необхідно вибрати носій з відповідною адсорбційною здатністю по відношенню до обраної вогнегасної солі. Засоби, призначені для гасіння пожеж легкозаймистих рідин, розлитих на поверхню водойм, повинні постійно перебувати в зоні горіння рідини, якщо не над поверхнею рідини, то на її поверхні. Відповідно, носій повинен мати невелику насипну щільність. Для запобігання передчасного вимивання з порожнин вогнегасного компонента пори повинні мати такий діаметр, щоб поверхневий натяг води перешкоджав її проникненню в порожнини. Крім того, вимоги до носія включають достатню механічну міцність, доступність і низьку вартість. Виходячи з цих вимог досліджували: вугілля медичне активоване, макропористий кополімер стиролу, катіоніт КУ-23, перліт, вермикуліт, тирсу вільху та тирсу сосни.

ФЕРУМ(III)-АМІННИЙ КОМПЛЕКС ЯК НОВИЙ АНТИПІРЕН-ЗАТВЕРДНИК ДЛЯ ЕПОКСИДНИХ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ

Олена ЛАВРЕНЮК — 2025-06-28

Завдяки раціоналізації загальновідомих методик синтезу комплексних сполук внаслідок прямої взаємодії ферум (ІІІ) оксиду з поліетиленполіаміном синтезовано новий хелатний ферум (ІІІ)-амінний комплекс з яскраво вираженими біфункціональними властивостями антипірена-затвердника епоксидних композицій. Шляхом інкорпорування ферум (ІІІ)-амінного комплексу в епоксидіановий олігомер отримано низку нових епоксидних композиційних матеріалів з різним вмістом антипірену. Виконано всебічні дослідження, які дали змогу оцінити вплив ферум (ІІІ)-амінного комплексу на основні показники для характеристики пожежонебезпечності епоксидних композиційних матеріалів. Зокрема, еспериментально встановлено, що внаслідок хелатування ферум (ІІІ) оксиду нітрогеновмісним затвердником епоксидних смол поліетиленполіаміном займання модифікованих ферум (ІІІ)-амінним комплексом епоксіамінних композицій суттєво ускладнюється, що відображається в багаторазовому підвищенні їх температур займання та самозаймання. Результати визначення максимальної температури газоподібних продуктів горіння, часу досягнення максимальної температури газоподібних продуктів горіння та втрати маси при горінні свідчать про зниження горючості епоксидних полімерних матеріалів в присутності ферум (ІІІ)-амінного комплексу. Ефективність застосування синтезованого антипірена-затвердника в епоксидних полімерних матеріалах зумовлена також позитивним його впливом на зниження оптичної густини диму, який виділяється під час полум’яного горіння та тління композицій. Антипіреновий вплив синтезованого ферум (ІІІ)-амінного комплексу зумовлений утворенням міцних координаційних зв’язків, які є відповідальними за зниження пожежної небезпеки модифікованих епоксидних композиційних матеріалів.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ПРИКОРДОННИХ РАЙОНАХ УКРАЇНИ

Олег МИРОШНИК — 2025-06-28

У статті проведено комплексну оцінку ефективності системи цивільного захисту з попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (НС) у прикордонних районах України. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості та складності НС у регіоні, які мають як природне, так і техногенне, соціальне та воєнне походження. Особливу увагу приділено специфіці прикордонних територій, що є зоною підвищеного ризику через транскордонні загрози, складність координації дій та низький рівень ресурсного забезпечення.
В роботі проаналізовано теоретичні основи класифікації НС, нормативно-правове поле та міжнародний досвід, що дозволило виділити особливості функціонування системи цивільного захисту у прикордонних районах. Розроблено математичні моделі для кількісної оцінки ефективності реагування, які враховують час прибуття рятувальних підрозділів, рівень ресурсного забезпечення, координацію між службами та інформованість населення.
Запропоновані математичні моделі дозволяють прогнозувати можливі збитки, визначати проблемні місця в системі реагування та оптимізувати розподіл ресурсів.
Проведене експериментальне дослідження підтвердило доцільність та результативність запропонованих математичних моделей у контексті попередження і ліквідації НС у прикордонних регіонах. Аналіз змодельованих сценаріїв продемонстрував суттєве зменшення часу реагування, підвищення ефективності евакуаційних заходів, а також зниження кількості постраждалих. Значну роль у цьому зіграли цифрові рішення, попередня підготовка персоналу та скоординована міжвідомча взаємодія.

ОСНОВНІ РОЗРАХУНКИ ДИНАМІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МЕХАНІЧНИХ СИСТЕМ МОДУЛЬНИХ УКРИТТІВ РЕАЛІЗОВАНІ У ПРОГРАМІ LS-DYNA

Сергій ПОЗДЄЄВ — 2025-06-28

В статті наведена базова математична модель явного методу розрахунку динамічних систем деформованих тіл при математичному розрахунку модульних укриттів. Предмет досліджень є розв'язок задачі в постановці руху деформування тіла подібного до динамічної системи щодо дослідження стійкості модульних укриттів. Мета роботи полягає у використанні базових математичних моделей явного методу розрахунку динамічних систем з визначення кінцево-елементних апроксимацій основних рівнянь даних механічних систем щодо забезпечення безпечних умов роботи модульних укриттів. Для виконання цієї мети поставлені такі завдання дослідження: розв'язок задачі в постановці руху деформування зразків деформованого тіла подібного до динамічної системи; застосування кінцево-елементної апроксимації основних рівнянь математичної моделі; використання явного методу обчислень рівнянь динаміки; розробка розрахункової схеми контактної взаємодії двох деформованих тіл при їх дотиканні; застосування методу математичного моделювання поширення тріщин у матеріалі. Наукова новизна дослідження полягає у створенні розрахункової бази для оцінки зберігання огороджувальними конструкціями модульних укриттів своїх захисних функцій в умовах впливу вибухів та імпульсних дій. Після проведення розрахунків отримано головні результати, які дозволяють за допомогою математичного моделювання дослідити фізико-механічні процеси, що відбуваються у конструкціях модульних укриттів, це в подальшому стане науковим підґрунтям удосконалення існуючої та створення нової нормативної бази щодо улаштування модульних укриттів.

МЕТОДИКА ОПЕРАТИВНОГО ОЦІНЮВАННЯ ПОШКОДЖЕНЬ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ ВНАСЛІДОК НАДЗВИЧАЙНИХ ПОДІЙ

Ніна РАШКЕВИЧ — 2025-06-30

У статті запропоновано алгоритм аналізу температурного розподілу на поверхні будівельних конструкцій, що враховує просторові та часові параметри теплового впливу. Основні етапи алгоритму включають збір вхідних даних, попередню обробку, моделювання розподілу температури, просторовий та часовий аналіз, інтерпретацію результатів і при-йняття відповідних рішень.
Описано можливості безконтактних методів вимірювання температури, таких як тепловізійне обстеження, що дозволяють ефективно ідентифікувати осередки пожежі.
Розглянуто критерії оцінки ступеня пошкоджень будівельних конструкцій на основі отриманих температурних характеристик, включаючи максимальну температуру, її розпо-діл по конструкціях, швидкість зміни температури, тривалість впливу високих темпера-тур, фізико-хімічні властивості матеріалів, а також візуальні та інструментальні зміни. Визначено основні параметри для прогнозування подальшого розвитку пошкоджень і оцінки ризиків виникнення вторинних ушкоджень.
Окреслено перспективи впровадження тепловізійного моніторингу у сферу пожеж-ної безпеки об’єктів критичної інфраструктури.
Запропонована методика оперативного оцінювання пошкоджень будівельних конс-трукцій після надзвичайних подій включає підготовку до вимірювань, збирання вхідних даних, проведення тепловізійного обстеження, аналіз температурних характеристик, оцінку сту-пеня пошкоджень та визначення ризиків, а також ухвалення рішень щодо подальших захо-дів. Використання цієї методики сприятиме швидкому та точному визначенню стану конс-трукцій і дозволить запобігти їх подальшому руйнуванню.

РОЗРОБКА КЕРУЮЧОГО АЛГОРИТМУ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОГО МЕТОДУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГУМАНІТАРНОГО РОЗМІНУВАННЯ В УМОВАХ РАДІАЦІЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

Валерій СТРІЛЕЦЬ — 2025-06-30

Вперше обґрунтовано математичну модель гуманітарного розмінування в умовах радіаційного забруднення, яка уявляє систему з трьох аналітичних залежностей. Перша – функціонал, який описує процес визначення обмежень, які пов’язані із забезпеченням безпеки демінерів під час гуманітарного розмінування в умовах радіаційного забруднення, та перехід до визначення закономірностей відповідної діяльності демінерів за допомогою імітаційних систем. Друга – функціонал, який уявляє собою закономірність проведення гуманітарного розмінування в умовах радіаційного забруднення. Третя – функціонал уточнення на основі отриманих закономірностей таких правил організації системи «демінер – засоби розмінування та захисту – вибухонебезпечні предмети на радіаційно забрудненій місцевості», реалізація яких за існуючих обмежень дозволить перевищити нормативне значення ефективності цієї системи. У відповідності до цієї моделі розроблено керуючий алгоритм інформаційно-технічного методу забезпечення гуманітарного розмінування радіаційно забрудненої місцевості, керуючий алгоритм реалізації якої передбачає послідовне виконання п’ятьох процедур, а саме: визначення обмежень, які є характерними для гуманітарного розмінування в умовах радіаційного забруднення; оцінка показників якості функціонування системи «демінер – засоби броне- та радіаційного захисту – знаходження вибухонебезпечних предметів на радіаційно забрудненій місцевості – типові операції гуманітарного розмінування» за результатами фізичного моделювання або експертного оцінювання дій демінерів; отримання закономірностей того, як відбувається гуманітарне розмінування в умовах радіаційного забруднення в залежності від обраних для аналізу факторів; обґрунтування практичних рекомендацій; вибір рекомендацій для впровадження в нормативні документи за результатами статистичних оцінок того, наскільки ефективність від їх реалізації є значимою.

ПРОГНОЗУВАННЯ НЕБЕЗПЕК АМОНІАКУ З ВРАХУВАННЯМ НАДМОЛЕКУЛЯРНОЇ БУДОВИ

Дмитро ТРЕГУБОВ — 2025-06-30

Метою роботи є проаналізувати небезпеки аміаку, шляхи їх усунення та розробити методи прогнозування параметрів небезпеки на основі моделювання надмолекулярних структур (кластерних) у порівнянні з вуглеводнями. Завданням роботи є узагальнити інформацію про небезпеки амоніаку, проаналізувати їх походження, поширити методи врахування будови кластерів на амоніак. У роботі проаналізовано утворення фізико-хімічних показників небезпек амоніаку та його водних розчинів. Проведено теоретичну оцінку впливу кластерної структури речовини на формування небезпек. Акцентовано увагу на неповноті напрацювань для реалізації такого підходу для амоніаку. Описано методи зниження небезпек амоніаку та його водних розчинів під час зберігання, використання в технологічних процесах або у разі аварійного витоку. На прикладі вуглеводнів показано ступінчастість і зниження гранично допустимих концентрацій (ГДК) в гомологічних рядах, що зберігається для пари амоніак–гідразин. Існує близький характер зміни ГДК, розчинності у воді та вмісту н-спиртів у водній азеотропній суміші. Температуру плавлення, стехіометричні умови горіння, межі займистості, розчинність у воді можна описати параметрами кластерів. Для оцінки властивостей амоніаку спрацювали різні кластерні схеми: для стану плавлення, умов горіння, розчинності у воді. Температура плавлення описується коефіцієнтом кластеризації K = 14; стехіометричний режим горіння – як тетрамер амоніаку з 3 пероксидними містками; нижній межа горіння – як гідропероксид амоніаку з β = 1; верхня – як димер амоніаку з 1 пероксидним містком з β = 0,5, водний розчин за схемою, наближеною до стехіометричних умов горіння, як тетрамер і 14 пов’язаних з ним молекул води.

АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА РОЗРАХУНКУ ВИТРАТ НА ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ

Максим УДОВЕНКО — 2025-06-30

У статті розглянуто підхід до актуалізації фінансового обліку витрат на гасіння пожеж у підрозділах ДСНС України, що має враховувати сучасні методи, зокрема цифровізацію та автоматизацію обробки даних. Проведення розрахунків без використання комп’ютерних алгоритмів («вручну») призводить до помилок, затримок, ускладнень у звітності, аудиторській перевірці та централізованому аналізі. З огляду на загальнонаціональний курс на цифровізацію державних структур, автори обґрунтовують необхідність створення автоматизованої системи, яка відповідатиме нормативним вимогам Методики розрахунку витрат, затвердженої наказом МВС № 55 від 31.01.2024. У межах дослідження розроблено структуру бази даних, яка забезпечує збереження та обробку інформації про пожежі, техніку та особовий склад. Впроваджено модулі аутентифікації користувачів, обліку техніки, структури підрозділів ДСНС, кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад
На основі методики запропоновано алгоритм розрахунку витрат, який охоплює ідентифікацію події, обчислення витрат на техніку, особовий склад, логістику, та формує автоматичну звітність та проводиться автоматично. Окрему увагу приділено інноваційним компонентам: цифровому документообігу, використанню аналітичних панелей (дашбордів), візуалізації та систематизації даних. Сформована система дозволяє значно підвищити точність і швидкість розрахунків, зменшити вплив людського фактору, забезпечити прозорість використання ресурсів, а також сприяє формуванню єдиного інформаційного середовища для ефективного управління пожежною безпекою в Україні.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВЕДІНКИ СТАЛЕБЕТОННИХ КОЛОН В УМОВАХ ПОЖЕЖІ

Ігор ФЕДЧЕНКО — 2025-06-30

Сталебетон є композитним матеріалом, який поєднує в собі високу міцність сталі та тривку деформативність бетону. Завдяки цьому він демонструє покращені експлуатаційні характеристики, особливо у конструкціях, що піддаються значним статичним або динамічним навантаженням в умовах пожежі.
У контексті сучасного будівництва, сталебетонні конструкції мають значний потенціал, зокрема в проєктуванні висотних будівель, мостів, промислових споруд, а також у післяконфліктному відновленні зруйнованої інфраструктури. Поєднання елементів сталевих рам і бетонного заповнення дозволяє не лише зменшити габарити конструктивних елементів, але й підвищити їхню довговічність, несучу здатність і вогнестійкість.
Метою статті є дослідження поведінки сталебетонних колон за стандартного температурного режиму пожежі. В роботі основну увагу приділено аналізу зміни теплофізичних характеристик сталі та бетону за підвищених температур, що суттєво впливають на несучу здатність конструкцій. Для оцінювання вогнестійкості трубобетонних колон застосовано метод числового розрахунку, із подальшим використанням скінченно-елементного підходу, де буде враховано нелінійну роботу матеріалів у часі та просторі. У роботі розглянуто вплив геометричних параметрів колони, типу перерізу, а також теплофізичні властивостей обойми на граничні стани конструкцій. Визначено, що досліджувана сталебетонна колона відповідає класу вогнестійкості R 90.
Результати досліджень можуть бути використані при проєктуванні вогнестійких несучих елементів критично важливих об’єктів інфраструктури.

РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ДИНАМІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ЛЮДИНИ-ОПЕРАТОРА МОБІЛЬНОЇ ПОЖЕЖНОЇ УСТАНОВКИ НА БАЗІ СІГВЕЮ ПРИ ГАСІННІ ПОЖЕЖ

Андрій ХИЖНЯК — 2025-06-30

У роботі розглянуто актуальну науково-технічну проблему підвищення ефективності автономних мобільних пожежних установок на базі сігвеїв. Дослідження проведено шляхом моделювання поведінки людини-оператора, що є ключовим елементом у системі керування при подачі вогнегасної речовини. Об'єктом дослідження обрано мобільну установку, реалізовану на базі сігвею. Дана платформа характеризується високою маневреністю, компактністю та придатністю до використання в приміщеннях зі складною архітектурною конфігурацією. У статті обґрунтовано необхідність формалізації динамічних характеристик людини-оператора.
Запропоновано лінійну модель оператора, яка включає три послідовні ланки: запізнювальну, безінерційну та інерційну. Для визначення параметрів моделі проведено серію експериментів, у яких оператори реагували на візуальні сигнали, подані через інтерактивну дошку. Вимірювання часу реакції та зміни положення органів керування дозволили розрахувати передавальні функції та ідентифікувати часові параметри. Отримано: час запізнення  0,17–0,25 с; постійна часу  0,26–0,30 с; коефіцієнт передачі  2,34–2,97. Після 12 повторень експерименту зафіксовано стабілізацію значень, що свідчить про тренувальний ефект.
Отримані результати є основою для побудови узагальненої математичної моделі, яка дозволяє підвищити точність, надійність та адаптивність систем автономного пожежогасіння в умовах реального часу. Висновки дають можливість подальшої розробки систем адаптивного керування пожежними установками з елементами участі людини.