Надзвичайні ситуації: попередження та ліквідація

ПОНЯТТЯ СЦЕНАРІЮ ВТОРГНЕННЯ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ БЕЗПЕКИ СТРАТЕГІЧНОГО ОБ'ЄКТУ

пн, 22 січ 2024 09:56:35 +0200

У роботі розглядається термін вторгнення з позицій нападу на стратегічний об'єкт, що охороняється, як надзвичайної ситуації терористичного характеру. Дається характеристика процесу підготовки плану вторгнення та його відмінності від сценарію вторгнення на стратегічний об'єкт, що охороняється. Наводяться приклади варіантів сценаріїв вторгнення на об'єкт, що охороняється, і заплановані заходи щодо протидії цим загрозам.

ВПЛИВ СПІВВІДНОШЕННЯ ВОГНЕЗАХИСНИХ КОМПОНЕНТІВ НА ВОГНЕЗАХИСНУ ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОКРИТТІВ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ НА ВОДНІЙ ОСНОВІ

Андрій Березовський, Богдан Копил, Іван Іщенко, Наталія Саєнко — пн, 22 січ 2024 10:00:11 +0200

Створення полімерних вогнезахисних покриттів для металевих конструкцій завжди було і залишається одним із пріоритетних напрямків протипожежного захисту будівель та споруд, так як матеріальні затрати на відновлення після пожежі багатократно перевищують затрати на профілактичні заходи з вогнезахисту.

Крім забезпечення властивостей, необхідних для більшості лакофарбових матеріалів, плівкоутворюючий компонент повинен розкладатися в правильному температурному діапазоні разом з іншими вогнезахисними компонентами, щоб змогли пройти хімічні реакції, в результаті яких утворюється пінококс. Більше того, воно повинно мати не дуже низьку в'язкість розплаву, щоб не призвести до сповзання розплавленого вогнезахисного покриття в процесі піноутворення, і не надто високу, щоб не заважати створенню піни.

В результаті проведених експериментальних досліджень по визначенню коефіцієнту спучування, його міцності та групи вогнезахисної ефективності розроблених вогнезахисних покриттів на основі стирол-акрилової водної дисперсії від вмісту вогнезахисних компонентів. Встановлено, що всі дослідні покриття мають першу групу вогнезахисної ефективності. Пінококс, сформований компонентами ПФА 25 мас.%, ПЕ 15-25 мас.%, Al(OH)3 40 мас.%. має пористу структура, рівномірні, щільні і невеликі осередки, без мікротріщин і великих порожнин, що забезпечує кращі ізоляційні властивості.

АНАЛІЗ ЗАКОРДОННОГО ДОСВІДУ ЩОДО РОЗРАХУНКУ БЕЗПЕЧНОГО ЧАСУ ЕВАКУАЦІЇ

Станіслав Виноградов, Станіслав Шахов, Дмитро Савельєв, Дарина Карпова — пн, 22 січ 2024 10:02:39 +0200

У результаті дослідження визначено розбіжності між підходами до розрахунку безпечного часу евакуації у ДСТУ 8828:2019 та досвідом у США та країнах ЄС.

Таким чином суттєва різниця між PD 7974-6:2004 та ДСТУ полягає у наступному: увага приділяється часу до початку руху, який складається з часу виявлення, часу оповіщення, часу розпізнавання сигналу оповіщення, та часу відгуку на сигнал оповіщення; розрахунок часу до початку руху враховує такі складові, як тип будівлі, рівні менеджменту, час спрацювання системи оповіщення, та стан людей, що евакуюються, зокрема у ДСТУ взагалі не враховуються «рівень менеджменту»; пропонується різноманітне варіювання параметрів, для вибору часу початку евакуації, за рахунок яких моделювання може відтворити сценарій, приближений до реального.

CFPA-E Guideline No 19:2009 F від ДСТУ має наступні відмінності: запропоновано використання параметру HHR при вибору пожежі, що відображає реальну картину розвитку пожежі; урахування відкритих чи закритих дверей у приміщеннях будівлі, що може бути реалізовано, зо допомогою сучасного програмного забезпечення при моделюванні; увага приділяються розрахунку часу початку евакуації, з запропонованими вхідними даними, що враховують тип системи оповіщення, конфігурацію будівлі, стан людей, та рівень менеджменту.

Методологія підходу до моделювання за SFPE суттєво відрізняється від ДСТУ у наступному: при виборі сценарії евакуації суттєва увага приділяється фізіологічним, комунікативним та соціальним складовим об’єктів, що будуть застосовані у моделі; для кожного конкретного сценарію пропонується складання індвидуальної матриці з урахуванням характеристик; запропоновано застосування програмних продуктів з різними особливостями, зокрема моделей зі штучним інтелектом для поведінки люди.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕНЕРГОВИТРАТ І ТЕПЛОВОГО СТАНУ ОРГАНІЗМУ ПОЖЕЖНИКІВ В ЗАХИСНОМУ ОДЯЗІ

Олександр ГАВРИЛКО, Юрій ДЕНДАРЕНКО — пн, 22 січ 2024 10:22:30 +0200

В Україні на виробництві або при проведенні аварійно-рятувальних робіт
підрозділами ДСНС МВС України та Державної воєнізованої гірничо-рятувальної
служби виникають екстремальні мікрокліматичні умови (підвищена температура,
підвищена і понижена вологість, швидкість руху повітря, загазованість, задимлення).
Виконання аварійно-рятувальних робіт на пожежах та ліквідації аварій
вимагає від особового складу Оперативно-рятувальної служби ДСНС швидкого
реагування на аварійні ситуації, прийняття ефективних технічних рішень, високого
професіоналізму та пов’язане з високими фізичними та психоемоційними
навантаженнями на організм пожежника-рятівника.
Підготовка пожежників та рятувальників, для проведення рятувальних робіт в
умовах ерготермічних навантажень, є професійною необхідністю в умовах реальної
пожежі та ліквідації наслідків ракетно-бомбових ударів в результаті агресії
окупантів по інфраструктурі України.
Дослідженням енерговитрат організму пожежників і гірничорятувальників
присвячені роботи фахівців пожежної безпеки, в яких проаналізовано вплив різних
видів виконуваних операцій і умов їх виконання.
У статті досліджено результати експериментальних досліджень
енергоспоживання та теплового стану організму пожежників у захисному одязі.
Основними складовими теплового балансу, від яких залежить тривалість
роботи людини, є внутрішня енергія, що виробляється її організмом - теплопродукція
організму пожежника, яка в свою чергу залежить від величини витрат енергії, і
зовнішня енергія, яка проникає ззовні. При цьому зовнішня енергія, як правило,
незалежний від людини фактор, а внутрішня енергія залежить від багатьох
параметрів.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ, ЯКІ ОПИСУЮТЬ ПРОЦЕСИ ГОРІННЯ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ

Андрій Гаврилюк — пн, 22 січ 2024 11:08:28 +0200

Кількість електромобілів приватного чи комерційного використання продовжує стрімко зростати. Збільшення чисельності таких транспортних засобів, як в абсолютному так і у відносному значеннях, призводить до збільшення різного роду небезпек. Однією з таких важливих небезпек є пожежі зазначених транспортних засобів.

Метою роботи є аналіз та особливості розвитку процесів горіння електромобілів, а також показників які ці процеси здатні описати.

Аналіз, взаємозв’язок та розуміння показників, які описують пожежі електромобілів, створить підґрунтя про особливості таких пожеж, а також передумови для ефективних методів боротьби з ними.

Результати статті можуть бути використанні при дослідженнях протипожежних відстаней між електромобілями та будівельними конструкціями, при визначенні необхідних ступенів вогнестійкості будівельних конструкцій заритих автопаркінгів та гаражів, врахуванням при проектування систем пожежної сигналізації та пожежогасіння, а також для забезпечення безпеки рятувальників відповідним захисним одягом та спорядженням при ліквідації пожеж такого роду.

АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ПІД ЧАС ПЕРЕВЕЗЕННЯ НАФТИ ТА НАФТОПРОДУКТІВ

Максим УДОВЕНКО, Владислав ДЕНДАРЕНКО — пн, 22 січ 2024 11:19:39 +0200

За сучасних умов розвитку логістичних можливостей в Україні та країнах
Європейського Союзу немалою залишається частка перевезень саме небезпечних
вантажів автомобільним транспортом. Екстренним службам будь-якої країни
важливо отримувати інформацію про слідування вантажу в режимі on-line. В статті
розглянуто питання розробки Концепції створення інформаційної системи
моніторингу процесу перевезення небезпечних вантажів автотранспортом в Україні.
Цю систему слід розглядати як складову частину процесу європейської інтеграції
України. Не зважаючи на те, що цей документ орієнтований саме на перевезення
нафтопродуктів, з певними незначними змінами та доповненнями, його положення
можуть бути маштабовані до рівня інформаційної системи, яка здійснює контроль за
перевезеннями небезпечних вантажів усіма видами транспорту. Опрацьовані
статистичні дані та нормативні документи Європейського Союзу, що
регламентують вантажні транспортні перевезення. Висвітлено аналітичні висновки
вивченого досвіду щодо впровадження інформаційно-аналітичних систем з обробки
логістичних даних, а також розвитку і найближчих перспектив цифровізації даних
процесів у фокусі Європейського досвіду.

ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕСОРБЦІЇ З ПОРОЖНИН ВЕРМІКУЛІТУ ВОГНЕГАСЯЧИХ СОЛЕЙ В ЗАСОБАХ ГАСІННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ ПОЖЕЖ

Єлагін Георгій, Олена Алексєєва, Іван Несен, Анатолій Алєксєєв, Дмитро Копитін — пн, 22 січ 2024 11:21:52 +0200

Проведено дослідження умов десорбції вогнегасячих солей з порожнин високопористих носіїв в засобах, призначених, в першу чергу, для гасіння пожеж горючих рідин, розлитих на великих площинах поверхні водоймищ, і для попередження поширення пожеж на торфовищах. Показано, що вже при підвищенні температури до 800 °С вогнегасяча сіль менше ніж за 10 хвилин виходить з порожнин засобу і готова припинити горіння за фізико-хімічним механізмом інгібірування. Показаний вплив марки вермікуліту та структури солі на ефективне вилучення з пористого носія компонентів, що інгібірують горіння.

МОДЕЛЮВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЕВАКУАЦІЇ ЗМІШАНИХ ПОТОКІВ ЛЮДЕЙ РІЗНИХ ГРУП МОБІЛЬНОСТІ

пн, 22 січ 2024 11:49:31 +0200

Дослідження в цій області допоможуть виявити проблеми та розробити стратегії для покращення захисту й підтримки людей різних груп мобільності. Ці розвідки стануть важливим інструментом для створення суспільства з рівними можливостями та сприятимуть зменшенню ризиків під час надзвичайних ситуацій.

Автори наголошують на важливості експериментів у віртуальному середовищі та комп’ютерного моделювання для аналізу та покращення стратегій евакуації. Ці інструменти дають змогу тестувати різні сценарії надзвичайних ситуацій, що сприяють покращенню інфраструктури та плануванню споруд з метою забезпечення максимальної безпеки.

Робота присвячена дослідженню процесу евакуації осіб різних груп мобільності (М1, М3, М4) під час пожежі. Основною метою є порівняння результатів моделювання та реальних експериментів для визначення надійності та їх використання надалі у наукових розвідках. Отримані дані надають змогу встановити взаємозв’язки між швидкістю руху учасників евакуації та щільністю потоку.

Для досягнення мети та реалізації поставлених задач застосовано аналітичний та метод комп’ютерного моделювання. Проаналізовано результати моделювання руху змішаних потоків людей різних груп мобільності М1, М3 та М4.

Досліджено аспекти евакуації людей з різним рівнем мобільності під час пожежі. Порівняно результати моделювання та реальних експериментів. Це допоможе переконатися у надійності досліджень та прогнозів, отриманих за допомогою моделі, і підтвердити їхню придатність для подальшого використання в наукових дослідженнях. Наукова розвідка спрямована на створення бази емпіричних даних, що описує параметри руху людей різних груп мобільності під час евакуації з будівлі під час пожежі.

Моделювання проведено в два етапи. Перший блок моделей призначений для підготовки до натурного експерименту щодо евакуації осіб різної мобільності з метою створення бази емпіричних даних щодо параметрів руху у змішаних потоках евакуації. Вихідні дані для цього розрахунку використовувались відповідно до [1]. Другий блок моделей базувався на емпіричних даних, отриманих за результатами натурного експерименту.

Отримані дані будуть застосовані надалі в експериментах, спрямованих на вивчення евакуації осіб різних груп мобільності. Зазначене допоможе у визначенні залежностей між швидкістю руху та щільністю для кожної конфігурації потоку.

РОЗРАХУНКОВО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ МЕТОД ОЦІНЮВАННЯ ВОГНЕСТІЙКОСТІ ВОГНЕЗАХИЩЕНИХ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ

Андрій Ковальов; Максим Бондаренко, Петро ЗАЇКА — пн, 22 січ 2024 11:54:21 +0200

Розроблено математичну модель оцінювання вогнестійкості вогнезахищених залізобетонних конструкцій, яка включає в себе виконання таких етапів: вибір апарату формалізації, побудова зовнішнього опису, перевірка працездатності моделі, побудова внутрішнього стану, перевірка працездатності та ідентифікація параметрів. Сформульовані початкові та граничні умови при побудові зазначених моделей, які дозволяють з достатньою для інженерних розрахунків точністю прогнозувати вогнестійкість вогнезахищеної залізобетонної конструкції. На основі розробленої математичної моделі розроблено розрахунково-експериментальний метод оцінювання вогнестійкості вогнезахищених залізобетонних конструкцій. Розглянуто алгоритм застосування запропонованого методу, надано опис процедур його реалізації. Використовуючи метод, можливо оцінювати вогнестійкість як незахищених, так і вогнезахищених залізобетонних конструкцій, враховувати властивості матеріалу конструкції та матеріалу вогнезахисного покриття. Алгоритм оцінювання включає виконання експериментальних та розрахункових процедур при визначенні вогнестійкості вогнезахищених залізобетонних конструкцій. Перевірено працездатність запропонованого методу при виявленні взаємозв’язку між параметрами пасивного вогнезахисного штукатурного покриття та вогнестійкістю вогнезахищеного багатопустотного залізобетонного перекриття.

Розроблено структурно-логічну схему забезпечення вогнестійкості вогнезахищених залізобетонних конструкцій на основі запропонованої математичної моделі та розрахунково-експериментального методу оцінювання вогнестійкості вогнезахищених залізобетонних конструкцій.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-СТАТИСТИЧНІ МОДЕЛІ ДЛЯ ОТРИМАННЯ БАЗИ ДАНИХ ПО ШВИДКОСТЯМ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСУ ГОРІННЯ ПІРОТЕХНІЧНИХ СУМІШЕЙ НА ОСНОВІ МЕТАЛЕВИХ ПАЛЬНИХ, ФТОРОПЛАСТІВ ТА ДОБАВОК ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН

пн, 22 січ 2024 11:56:04 +0200

Встановлено нові закономірності впливу параметрів зовнішніх термічних впливів (підвищених температур нагріву та зовнішніх тисків) на швидкість розвитку процесу горіння піротехнічних сумішей з порошків металевих пальних (магнію, алюмінію), окиснювачів (фторопластів (Ф-3, Ф-4)) з добавками органічних речовин (парафіну, стеарину, нафталіну, антрацену) для значень технологічних параметрів, що використовуються у піротехнічному виробництві. Вперше розроблено експериментально-статистичні моделі для прогнозування впливу вказаних параметрів на швидкість розвитку процесу горіння сумішей для формування бази даних по пожежонебезпечним властивостям піротехнічних виробів в умовах зовнішніх термовпливів.

ЗАПОБІГАННЯ ПЕРЕДЧАСНОГО ПОЖЕЖОВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНОГО СПРАЦЬОВУВАННЯ ПІРОТЕХНІЧНИХ СУМІШЕЙ В УМОВАХ ПОСТРІЛУ ТА ПОЛЬОТУ

Назарій Козяр — пн, 22 січ 2024 11:57:28 +0200

Встановлено закономірності впливу зовнішніх термоударних дій надзвукового обдуву потоком повітря на металеві півсферичні оболонки зарядів нітратно-металізованих сумішей з добавками органічних та неорганічних речовин, якими споряджаються піротехнічні вироби (піротехнічні ІЧ-випромінювачі, елементи ракетно-космічної техніки та ін.). Досліджено розподіли температури вздовж зовнішньої та внутрішньої оболонок та по їх товщині. Визначено критичні значення швидкостей обдуву потоком повітря та часів його термоударного впливу, перевищення яких призводить до передчасного займання зарядів сумішей, різкого прискорення їх горіння під оболонками та, у кінцевому підсумку, до пожежовибухонебезпечного руйнування виробів.

РОЗРОБКА МЕХАНІЗМІВ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ В ПОВОЄННІЙ УКРАЇНІ ЯК СКЛАДОВА ПІДВИЩЕННЯ СТАНУ ЇЇ ЦИВІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

пн, 22 січ 2024 11:58:54 +0200

В роботі досліджено стан поводження з відходами, що утворились в Україні внаслідок військового конфлікту. Запропоновано механізми екологізації поводження з відходами. Розроблено концепцію он-лайн платформи «Е-будвідходи», алгоритм екологічного поводження з військовими відходами та оцінено орієнтовний розмір автомобільного полотна з використанням будвідходів від руйнації – 2611 км (Україна) та 123 км (Харківська область).

ВДОСКОНАЛЕННЯ ГЕНЕРАТОРА ПІНИ ВИСОКОЇ КРАТНОСТІ ДЛЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ В КАБЕЛЬНИХ СПОРУДАХ ТУНЕЛЬНОГО ТИПУ

Олег Мирошник, Ігор Шкарабура, Тарас Юрга, Сергій Трошкін, Діана Трошкіна — пн, 22 січ 2024 12:00:25 +0200

У статті наведено вдосконалення генераторів піни високої кратності для гасіння пожеж у кабельних спорудах. Загалом використання генераторів піни підрозділами ДСНС України під час пожеж є загальною практикою та складає типові дії у разі виникнення пожежі, але є одна особливість у використанні генераторів, це його вага та його геометричні розміри, які можуть обмежити пересування особового складу у відносно обмежених просторах, таких як кабельні тунелі та споруди тунельного типу. Тому слід приділити більшу увагу стосовно використання генераторів піни високої кратності. Якщо стаціонарні системи пінного гасіння у кабельних спорудах відсутні або вийшли з ладу, гасіння пожеж здійснюють підрозділи ДСНС України за допомогою пожежної техніки. В цих умовах для гасіння пожеж застосовують повітряно-механічну піну середньої та високої кратності, яку одержують за допомогою піно генераторів типу ГПС та піно-генераторних установок на базі димососів ПД-7 та ПД-30. Піна ізолює зону горіння від горючих парів і газів, а також горючу поверхню матеріалу від тепла, що випромінюється зоною реакції. Вона добре проникає в приміщення, долає повороти і підйоми швидко заповнює об'єм приміщення, витісняє нагріті до високої температури продукти горіння, що знижує температуру в приміщенні. Відомі генератори середньої та високократної повітряно-механічної піни, які включають в себе корпус з встановленим у ньому пакетом сіток, пристрій для нагнітання повітря і розпилювач, пакет сіток виконано у вигляді конуса з вершиною назустріч потоку піно-утворюючого розчину, а в всмоктуючій частині встановлено жалюзійну решітку з поворотними пластинами, які мають великі габаритні розміри та значну вагу, яка ускладнює пересування рятувальників. З урахуванням вище викладеного першочергове завдання стосовно успішного гасіння пожеж, є час прибуття пожежного підрозділу та час розгортання та подавання першого ствола, тому необхідно зробити його зручним для перенесення, транспортування та використання. Поставлена задача вирішується за допомогою портативного піно-генератору високої кратності, що містить корпус, пакет сіток, розпилювач, пристрій для нагнітання повітря та еластичний рукав, виконаний з тканих матеріалів. Який є не тільки зручним у використанні, а й зменшує час введення першого ствола на гасіння, що забезпечує зменшення кількості постраждалих та матеріальних втрат від пожежі.

ДОСЛІДЖЕННЯ ДОСТОВІРНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ТЕПЛОВОГО РОЗРАХУНКУ СТАЛЕВИХ БАЛОК ІЗ ВОГНЕЗАХИСНИМ МІНЕРАЛОВАТНИМ ОБЛИЦЮВАННЯМ В УМОВАХ ПОЖЕЖІ

Сергій Поздєєв, Ольга Некора, Олена Борсук, Наталія Заїка, Микола Сур'янінов — пн, 22 січ 2024 12:02:14 +0200

Надійність вогнезахисних покриттів для сталевих конструкцій є важливим питанням, що базується на вивченні показників вогнестійкості, встановлених експериментальним шляхом. Однак проведення таких досліджень потребує значних затрат на самі випробувальні установки, виготовлення зразків для дослідів, оплату праці кваліфікованих спеціалістів. Сучасні можливості комп’ютерного математичного моделювання багатьох процесів створили можливості на основі показників невеликих експериментальних дослідів змоделювати процеси поведінки сталевих конструкцій з вогнезахисним мінераловатним покриттям в умовах стандартного температурного режиму пожежі. Однак для встановлення достовірності отриманих даних при експериментальних дослідах та отриманих даних за допомогою математичного моделювання необхідно провести перевірку достовірності та прийнятність отриманих даних і їх адекватність до процесів, що характерні для дійсної поведінки таких конструкцій в умовах пожежі. Для досягнення поставленої мети здійснено визначення одного з основних параметрів – коефіцієнта теплопровідності та виконано перевірку показників щодо цього параметру за даними експерименту та математичного моделювання. Перевірку здійснено за ДСТУ Б.В.1.1.7 – 17:2007 та шляхом встановлення статистичних критеріїв Стьюдента, Кохрена та Фішера.

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ СХЕМ КОНСТРУКЦІЙ МОДУЛЬНОГО ЗАХИСНОГО УКРИТТЯ

Сергій Поздєєв, Аліна Новгородченко, Тарас Шналь, Роман Яковчук, Назарій Тур — пн, 22 січ 2024 12:07:21 +0200

В статті наведені результати математичного моделювання впливу вибуху та відповідного напружено-деформованого стану у залізобетонних блоках конструкцій захисних споруд. Предмет досліджень – вплив вибуху від імовірних обстрілів на залізобетонні конструкції модульних укриттів. Мета роботи полягає у встановленні безпеки розроблених наземних укриттів, в умовах вибуху під час повітряних обстрілів. Для виконання цієї мети поставлені такі завдання дослідження: проаналізувати підходи до моделювання поведінки залізобетонних конструкцій в умовах вибуху; обґрунтувати математичні моделі поведінки залізобетонних кон-струкцій в умовах вибуху; розробити методику та провести відповідно методики числовий експеримент щодо впливу вибуху на залізобетонні конструкції наземного укриття; встановити основні закономірності та особливості поведінки залізобетонних конструкцій наземного укриття в умовах вибуху.Були використані такі методики в дослідженні: комплексний аналіз щодо оцінювання наслідків від надлишкового тиску вибуху військових засобів ураження, методи математичного моделювання на основі явного методу інтегрування рівнянь динаміки та рівнянь напружено-деформованого стану твердого тіла при їх апроксимації за методом кінцевих елементів у нелінійній постановці. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні критеріїв, які характеризують наслідки від вибухів зумовлених військовими засобами ураження та запропоновано методику щодо обґрунтування конструктивних параметрів залізобетонних будівельних конструкцій наземних захисних споруд розроблених укриттів блочного типу. Після проведення розрахунків отримано головні результати, які дозволяють дослідити механізми руйнування або втрати цілісності конструкцій укриття і встановити взаємозв’язок даних аспектів із забезпеченням виконання його захисних функцій в умовах впливу вибуху.

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ПОВ’ЯЗАНИХ З НЕБЕЗПЕКОЮ ГРУНТОВИХ ВОД

Ніна РАШКЕВИЧ, Олег МИРОШНИК, Роман Шевченко — пн, 22 січ 2024 12:08:58 +0200

Проведення аналізу сучасного стану попередження надзвичайних ситуацій пов’язаних з небезпекою ґрунтових вод на територіях, які зазнали впливу воєнних дій, а саме систематичного ракетно-артилерійського ураження, в умовах сьогодення є актуальною науково-практичної задачею.

Метою дослідження було проведення аналізу світового досвіду з попередження надзвичайних ситуацій на територіях, які зазнали ракетно-артилерійських уражень, в контексті визначення небезпеки ґрунтових вод.

Було сформовано масив порушень стану безпеки та якості ґрунтових вод, які спричинені воєнними діями. Проведений аналітичний огляд основних факторів поширення (міграції) забруднюючих речовин у ґрунтових водах. Проаналізовані методи та підходи моніторингу та прогнозування стану безпеки та якості ґрунтових вод в контексті вирішення задач цивільного захисту територіальних громад.

Проаналізувавши наукові розробки можливо стверджувати, що на сьогодні не створено універсальної методології оцінки безпеки ґрунтових вод на територіях, які зазнали воєнного впливу з метою попередження надзвичайних ситуацій. Значна частина робіт проводиться в рамках визначення вразливості водоносних горизонтів – прогнозування безпечності та якості питної води. Розробка нових організаційно-технічних методів попередження надзвичайної ситуації на територіях, які зазнали ракетно-артилерійських уражень, на основі комплексного прогнозування, моніторингу та моделювання небезпеки ґрунтових вод повинна базуватися на єдиних методологічних позиціях щодо місця та ролі процесів запобігання, попередження, локалізації та ліквідації в структурі загального процесу протидії надзвичайним ситуаціям, які були попередньо апробовані у низці робіт з розробки та впровадження організаційних, оперативних інженерно-технічних та інформаційних методів попередження надзвичайних ситуацій різного характеру виникнення та поширення.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВОГНЕСТІЙКОСТІ ЗАЛІЗОБЕТОННОЇ РЕБРИСТОЇ ПЛИТИ

пн, 22 січ 2024 12:10:47 +0200

У роботі представлений алгоритм проведення уточненого розрахунку з вогнестійкості залізобетонної ребристої плити змодельованої за типом конструкції ПР 63-15. Отримані результати розподілу температури у змодельованої залізобетонної ребристої плити на протязі 60 хв. Використовуючи метод скінченних елементів проведені тепломеханічні розрахунки з оцінки вогнестійкості залізобетонної ребристої плити при 50%, 70% та 100% рівні навантаження від максимального. За результатами проведених досліджень оцінювання вогнестійкості залізобетонної ребристої плити визначені закономірність, що встановлює залежність між показниками вогнестійкості та рівнем прикладеного механічного навантаження.

ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ ПОДОВЖЕННЯ ВЖИВАНИХ ПОЖЕЖНИХ НАПІРНИХ РУКАВІВ ТИПУ Т ШЛЯХОМ ПРОВЕДЕННЯ НАТУРНИХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ

пн, 22 січ 2024 12:12:08 +0200

Явище зміни геометричних параметрів напірних пожежних рукавів проявляється при транспортуванні ними вогнегасних рідин. Передусім змін зазнають довжина та діаметр. Подовження напірних пожежних рукавів не має суттєвого впливу на процес пожежогасіння, проте варто враховувати енергетичні витрати, що забезпечують такі зміни, коли частина потужності пожежного насосу витрачається не на транспортування рідин та формування вогнегасних струменів, а на «необов’язкове» подовження напірних пожежних рукавів. Для проведення експериментів були вибрані випадковим чином напірні пожежні рукава латексовані діаметрами 51 мм та 77 мм та рукава пожежні напірні із двостороннім полімерним покриттям діаметрами 51 мм (усі типу Т), температура становила -10°С та +25°С, витрати рідини були сталими, значення тиску на вході пожежного ствола PROTEK 366 становили від 0,2-0,4-0,6-0,8 МПа. Найбільше подовження 79 см при довжині рукава 1960 см та 73 см при довжині рукава 1790 см було зафіксоване у випадку застосування рукавів діаметром 77 мм, тиску на їх вході 0,8 МПа, температурі +25°С й витраті води 0 л/с. Сила, що забезпечувала такий розтяг становила 2,04 kH. Подовження дещо зменшувалося зі зменшенням температури. Виявлена незначна нерівномірність розтягування напірних пожежних рукавів по довжині, коли витягування зростало ближче до їх середини. Суттєвих змін діаметрів напірних пожежних рукавів при транспортуванні ними води зафіксовано не було. Отримані результати вказують на залежність величини розтягування від матеріалів, з яких виготовлені напірні пожежні рукави, а також їх діаметра. Таким чином, при проєктуванні нових типів латексованих напірних пожежних рукавів слід враховувати геометричні особливості намотування ниток, передусім щільність та діаметр. Встановлені у дослідженні значення динамічних зусиль, що спричинюють розтяг напірних пожежних рукавів, на практиці можуть бути використані при врахуванні вимушених втрат енергії на транспортування рідини.

ПРОВЕДЕННЯ ПОВНОГО ФАКТОРНОГО ОБЧИСЛЮВАЛЬНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРНОГО РЕЖИМУ ПРИ ПОЖЕЖІ У ВЕРТИКАЛЬНОМУ КАБЕЛЬНОМУ ТУНЕЛІ АТОМНОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ СТАНЦІЇ

Сергій Трошкін, Микола Сур’янінов, Діана Трошкіна — пн, 22 січ 2024 12:13:44 +0200

Дослідження температурного режиму пожежі є актуальним питанням, так як вертикальні кабельні тунелі відрізняються геометричною конфігурацією, видом кабелів, що прокладені у них, пожежним навантаженням та аеродинамічними характеристиками. Це призведе до того, що стандартний температурний режим пожежі не може забезпечити відповідність вогнестійкості огороджуючих конструкцій. Варіантом подолання труднощів є проведення повного факторного обчислювального експерименту щодо визначення температурного режиму пожежі на повномасштабних моделях. В роботі було розроблено та проведено повний факторний експеримент із отриманням регресії максимальної температури, тривалості пожежі та часу досягнення максимальної температури.

ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ЗАХИСНИХ СПОРУД ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Лариса Хаткова, Вікторія Дагіль — пн, 22 січ 2024 12:16:07 +0200

Серед існуючих способів і засобів захисту населення найефективнішим, є використання захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту). Проте із набуттям Україною незалежності, роздержавленням підприємств і приватизацією об’єктів нерухомості, загальною економічною депресією і відсутністю коштів для підтримання в належному стані захисних споруд, їхній стан суттєво погіршився. Більшість сховищ та протирадіаційних укриттів пограбовані, затоплені ґрунтовими або стічними водами, не мають належної системи життєзабезпечення, в них відсутня герметизація, оголовки евакуаційних виходів повністю або частково зруйновані. Близько 16% захисних споруд приватизовано, що ставить під сумнів можливість їх використання за основним призначенням, решта знаходяться в державній та комунальній власності. Мета дослідження – розглянути проблеми використання за основним призначенням наявного фонду захисних споруд цивільного захисту з урахуванням вимог чинного українського законодавства.. Кодекс цивільного захисту України обмежує коло осіб, які підлягають укриттю в захисних спорудах, за принципом «персонал – населення». Так, укриттю в сховищах підлягає лише персонал суб’єктів господарювання (найбільш чисельна зміна), для укриття ж населення сховища не передбачаються. Виключення становлять лише хворі, що знаходяться в закладах охорони здоров’я, які не можуть бути евакуйовані у безпечне місце. Натомість швидкоспоруджувані захисні споруди разом зі спорудами подвійного призначення та найпростішими укриттями призначені для укриття населення міст і населених пунктів, причому не всього населення, а лише тієї його частини, яка не підлягає евакуації у безпечне місце. У протирадіаційних укриттях передбачено переховування як персоналу суб’єктів господарювання, так і населення міст, в тому числі й населення, евакуйованого з інших небезпечних районів. Однак навіть якщо сховище на непрацюючому підприємстві можна відновити, використовувати його для захисту населення проблематично, оскільки підприємство, як правило, знаходиться за межами міста у промисловій зоні, до того ж виникає юридична колізія стосовно правомочності використання його пересічними громадянами.

ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ РОБОТИ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ПРОФЕСІЙНИХ ХВОРОБ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ДСНС УКРАЇНИ В ЗОНІ ПОСТІЙНИХ ОБСТРІЛІВ

Іван Чорномаз — пн, 22 січ 2024 12:17:38 +0200

Захисний одяг пожежних призначений для захисту їх від небезпечних факторів пожежі, але поруч із цим сам одяг може нести небезпеку здоров’ю та життю вогнеборців. Пов’язано це з тим, що під час експлуатації спеціального одягу, він здатен накопичувати на поверхні небезпечні шкідливі. При тривалому використанні захисного одягу – це може призвести до низки хронічних захворювань та захворювань на рак. Дослідження в цьому напрямку було проведено науковцями Великобританії, Сполучених штатів Америки, Норвегії, тощо.

Метою роботи було провести аналіз вже проведених досліджень, які стосуються звичайного пожежогасіння, забруднення одягу пороховими газами при гасіння пожеж, що виникли внаслідок обстрілів, визначення ефективних способів дезактивації спеціального одягу пожежних. Також метою роботи було звернути увагу на необхідність впровадження досвіду інших країн, щодо дезактивації небезпечних речовин на поверхні спеціального одягу пожежних, перегляд норм його експлуатації, впровадження профілактичних заходів та недопущення забруднення приміщень пожежних депо, запровадження додаткових медичних обстежень та підвищення соціальних гарантій та страхування пожежних.

Було проаналізовано відомі способи визначення забруднення спеціального одягу, рукавиць, приміщень пожежних депо та приміщень для зберігання спеціального одягу. В дослідженнях були використані метод EPA 8270, статистичний пакет Statistica 10.0 з використанням критерію χ 2.

Також в роботі звертається увага на додаткове забруднення спеціального одягу пожежних при виконання дій за призначенням в місцях де було здійснено обстріл та утворюються порохові гази та інші небезпечні сполуки, що також здатні відкладатися на одязі та призводити до тяжких хвороб.

Запропоновані заходи, щодо зменшення впливу небезпечних речовин на організм пожежних рятувальників, що відкладаються на спеціальному одязі.